Літературне читання. 3 клас
Літературне читання. 3 клас
Тема. Чия відвага, того й перемога. Українська народна казка «Кирило Кожум’яка».
Літературне
читання. 2 клас
Тема. За добро добром
платять. Українська народна казка « Кривенька качечка»
Мета: продовжувати знайомити учнів з
чарівними казками, вдосконалювати навички виразного читання, вміння учнів
ділити текст на частини, складати план твору, розвивати увагу, мислення,
зв’язне мовлення, виховувати почуття
доброти, поваги
Обладнання: складові таблиці,
надрукована скоромовка, картки зі словами для характеристики, ноутбук
Хід уроку
I. Організація уроку
Добрий день, добрий час!
Як я рада бачить вас.
Один на одного подивіться
І тихенько посміхніться.
II. Мотивація навчальної
діяльності
Вправа «Очікування»
- Я від уроку очікую активної роботи, гарного читання, постійної уваги з
вашого боку… А що очікуєте ви?
III. Вправи на вдосконалення
навичок читання
1. Розчитування за складовими таблицями
2. Розучування скоромовки
Качечка кряче,
Каченят не баче.
Кличе качечка курчат:
-Чи не бачили качат?
IV. Повідомлення теми та мети
уроку
- Про кого йде мова у скоромовці?
Сьогодні на уроці ми ознайомимося ще з однією українською народною казочкою
«Кривенька качечка»
V. Вивчення нового матеріалу
1. Перегляд казки «Кривенька качечка»
- Назвіть дійових осіб казки.
- Чи сподобалася казка? Чим?
2. Словникова робота
- В казці ми почули такі слова: починочок, кужілочка, веретенце, полинули ,
жалували
- Давайте з'ясуємо їх значення.
3. Читання казки учнями
— Для того, щоб ви краще зрозуміли зміст казки, перечитаємо її різними
видами читання.
- «Ланцюжком» (1-й ряд);
- «буксиром» (усі);
- «краплинками» (окремі учні);
- «небо — земля»;
- «очима»;
- «пошепки».
Фізкультхвилинка
Встаньте, діти, потягніться,
Землі нашій поклоніться
За щасливий день вчорашній.
І до сонця потягніться,
Веретенцем покрутіться.
Відпочили? Все гаразд.
4. Бесіда за змістом із елементами вибіркового читання
- Розкажіть, із чого дивувались дід із бабою?
- Що вони згодом з’ясували ?
- Чому дівчина не схотіла більше в них залишатись?
- Де в казці зачин, а де кінцівка?
- Що в казці схвалюється, а що засуджується?
- Якою ви уявляєте дівчину, бабу, діда?
5. Характеристика дійових осіб
- Давайте визначимо позитивні й негативні риси характеру баби й діда.
- Виберіть слова, які характеризують дівчину (працьовита, лінива, добра,
жорстока, довірлива, рішуча, хитра, великодушна, невеликодушна, наполеглива)
6. Поділ казки на частини, складання плану, запис у зошиті
VI. Підсумок уроку.
- Чого вчить нас казка?
- Чи справдились ваші
очікування?
- Щоб було тобі добро, то
потрібно робити добро людям. Тому є такий вислів «за добро добром платять»
VII. Домашнє завдання.
1 група – читати й переказувати казку
2 група – підготуватись до читання в особах
Літературне читання. 3 клас
Тема. Чия відвага, того й перемога. Українська народна казка «Кирило Кожум’яка».
Мета: удосконалювати навички читання учнів, познайомити з
особливостями
композиції народної казки, розширити уявлення про чарівні казки; розвивати мислення,мову і мовлення, збагачувати
словниковий запас дітей; виховувати любов та інтерес до читання української народної казки
Хід уроку
II.
Повідомлення
теми та мети
уроку
— Немає на цілій планеті такої дитини, яка б
не любила казки. Та, напевне, крім дітей казки люблять ще й дорослі. Своїм
дітям вони читають та розповідають найрізноманітніші оповіді і про тварин, і
про чарівників та фей, і про зміїв та безсмертних чаклунів. А скільки казок
знають наші бабусі. Вони — це справжня скарбниця! І ви, звісно, пам’ятаєте їх.
(Діти називають казки «Колосок», «Лисичка-кума», «Рукавичка»...)
— Що об’єднує всі ці казки? (Усі вони — про
тварин.)
— Але є інша група казок, героями яких є люди
з надзвичайною силою, які гаряче захищають інтереси народу, гнівно карають
ворогів, вступають у двобій зі злом та брехнею. Такі казки пов’язані
обов’язково з чарами і дивовижними перетвореннями. Це — чарівні казки. Сьогодні
ми поринемо у світ чарівної казки разом із казкою «Кирило Кожум’яка».
— Отже, темою нашого уроку буде казка.
Наш
девіз на уроці.
Сьогодні
ми казку сюди запросили,
Щоб
бачити її і слухати гуртом.
Не
виростеш людиною щасливою,
Якщо не знатимеш казок.
1. Вступна бесіда
-
На які дві групи поділяються казки?
(Авторські,
народні)
-
Які це авторські казки?
(Це
казки, які придумали письменники)
-
Чому
казки називаються народними? ( Тому що їх склав народ і передав із уст в уста, змінюючи і
доповнюючи)
Отже, сьогодні ми будемо працювати над народною казкою «Кирило Кожум’яка».
-
Для
того, щоб краще зрозуміти зміст казки треба правильно прочитати слова і
пояснити їх значення.
Булава - металева зброя у вигляді палиці, на кінці з великою кулею з
декількома загостреними шипами ( в руках у гетьмана - це символ державності, а
у богатирів - це зброя міцна, висока).
Коноплі - трав’яниста рослина, зі стебел якої
в давнину виготовляли волокно, з якого шили нижній одяг. З насіння добували
олію.
Леміш у горні - у кузні була ковальська піч - горн.
В якому на гарячому вугіллі доводили до червоного розжареного стану леміш -
частину плуга.
Пудів десять - старовинна міра ваги 1 пуд має 16 кг , 10 пудів - 160 кг .
Підлестилась - хитро підійшла з проханням.
Старшина - мудреці, старіші люди, найстаріші,
найповажніші.
Загубив
дитину -
знищив дитину.
Ймення - ім’я. *
Поцупити
- у цьому
випадку взяти, потягнути ( вкрасти )
Злинув - полетів.
Благайте
- просіть.
Приступитись
- підійти
і заговорити.
Урочище - балка, місцевість з ярами.
Байдуже - однаково, все рівно.
Прохолодитися
-
охолонути, остудитися.
3. Виразне читання казки вчителем
—
Коли відбулися події?
— Хто
головний герой казки?
4. Читання казки учнями «буксиром»
5. Вибіркове читання
- Знайдіть у тексті і прочитайте такі уривки
1.
Лист князівні до
князя.
2.
Як Кирило
Кожум’яка готувався до битви ?
3.
Опис битви.
6. Робота над ілюстрацією
- Якими б словами з тексту ви б підписали малюнок?
7. Характеристика дійових
осіб твору ( робота в групах )
Перед дітьми – картка з
такими словами : хоробрий, мужній, суворий, лагідна, ніжна,
злий, розсудливий, тендітна, підступний, сміливий, оборонець, дратівливий.
Завдання:
підкреслити слова, що характеризують:
І
група – князя;
ІІ
група – князівну;
ІІІ
група – Кирила Кожум’яка;
8. Визначення головної думки твору
-Яка основна думка казки?
-Кого народ зобразив в образі змія?
IV. Підсумок уроку
- Який розділ почали вивчати на сьогоднішньому уроці?
- З якою казкою ознайомилися?
- Хто автор казки?
- До якої групи казок вона належить?
V. Домашнє завдання.
1 група - читати казку, скласти план
2 група - читати і переказувати казку
Тема. Весняні дива. В. Чухліб «Повінь»
Тип уроку: урок вивчення й первинного закріплення нових знань.
Мета: вдосконалювати навички виразного читання, уміння швидко
орієнтуватися в тексті, збагачувати словниковий запас учнів; розвивати
мислення, зв'язне мовлення, творчу уяву, фантазію; виховувати спостережливість, любов та бережне ставлення
до природи.
Обладнання: кросворд, ілюстрація повені, малюнок гнізда ремеза,
картки, «павутинка»
Хід уроку
I. Організаційний момент.
Я вітаю сонечко «Здрастуй, золоте!»
Я вітаю квіточку «Хай собі росте!»
Я вітаю дощичок «Лий, як із відра!»
Діти, вас вітаю, зичу вам добра.
– Усміхніться один одному і привітайтеся до гостей. Роботи в нас дуже
багато і тому пропоную – не просто слухати, а чути; не просто дивитись, а
бачити; не просто відповідати, а міркувати; дружно і плідно працювати.
II. Актуалізація опорних знань. Мовна розминка.
1. Гра «Назви
групу слів одним».
Дніпро, Псел,
Десна, Дунай - … .
Синичка, ремез,
горобець, сорока - … .
Тетянка, Романко,
Олег, Наталя - … .
Лисиця, вовк,
білка, заєць - … .
2. Робота над скоромовкою.
Зубки в зайчика болять.
Треба зубки лікувать.
Викличте до нього лікаря зубного.
III. Мотивація навчальної діяльності.
-
Діти, давайте
спробуємо з вами відгадати кросворд (2.1.). Це допоможе дізнатися тему нашого уроку. Розташуємо слова відгадки по
горизонталі.
1.
«Що це? Що це?- всі
кричать.-
Білі мухи скрізь летять».
(снігопад)
2.
Зроду рук своїх не
має,
А узори вишиває.
Хто малюнок на вікні
Уночі зробив мені? (мороз)
3.
Без рук, без ніг –
ворота зачиняє.
Рукавом махнув, дерева нагнув.
(вітер)
4.
Подивіться-но як
слід:
Це не сніг, але й не лід.
Всі дерева, наче в сріблі,
І воно у кожну мить
На їх стовбурах, на гіллі
Діамантами блищить.
(іній)
5.
Хмара сива увесь
світ накрила. (туман)
6.
Розгулялось
холодище,
Сніг кидає у вікно,
То співа, танцює,
свище,
То як звір, реве воно.
Шумить, гуде, горою йде,
І не їздить, ні ходити.
Відгадайте: що це, діти?
(заметіль)
IV. Повідомлення теми і мети уроку.
-
Яку загальну назву
можна дати словам – відгадкам? (Явища природи).
Зверніть увагу на
слово, яке отримали в клітинках по вертикалі. (Повінь). Це слово означає теж
явище природи, яке частіше буває весною через залиття значного простору
внаслідок піднесення рівня води в річках (2.2.). А ще це назва оповідання
Василя Чухліба, з яким ми сьогодні познайомимось.
Наша задача уважно
прочитати оповідання, уявити таке природне явище, як повінь, його наслідки,
подумати, як це оповідання пов’язане з темою розділу.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.
1. Читання оповідання вчителем.
— Яку пору року
описано в оповіданні? Чому? Доведіть.
2. Словникова робота.
«Довідкове бюро»
Ремез – це найменша пташка серед
синичок, цікава тим, що гніздо робить схожим на рукавицю (2.3.).
Корч - розгалужене коріння дерев,
кущів або пень з корінням.
Десна - річка, притока Дніпра, яка
впадає в нього поблизу Києва.
Роздолля - відкритий широкий простір або
місцевість .
Вухань - хтось з довгими вухами ,
тут-заєць .
Чкурне - швидко побіжить.
3.Читання тексту учнями.
Гра «Бджілки»
(Напівголосне читання тексту, кожен — у своєму темпі.)
— Хто був
природі другом? (Тато)
— А хто став їй
другом? (Тетянка)
4. Гра «Так чи ні» .
(Діти на картках ставлять знаки «+» (відповідь так) або «-» (відповідь ні).
(Діти на картках ставлять знаки «+» (відповідь так) або «-» (відповідь ні).
1.
У човні Тетянка була з дідусем.
2.
Ремезове гніздо схоже на пухову рукавичку.
3.
Тетянка на острівці рвала молодий щавель.
4.
У кущах дівчинка побачила лисичку.
5.
Зайчика на роздоллі випустили на волю.
5. Фізкультхвилинка.
6. Робота
над аналізом змісту оповідання з елементами вибіркового читання
— Хто плив у
човні?
— Що за
рукавичку побачила Тетянка?
— Чому
розсміявся тато?
— Що робили тато
з Тетянкою на острівці?
— Кого побачила
Тетянка?
— Чому зайчик не
втікав?
— Куди хотіла
дівчинка забрати зайчика?
— Чи погодився з
нею татко?
— Що зробив
заєць, коли човен приплив до берега?
— Із чим
порівнюється гніздечко ремеза?
— Які ще
порівняння є в тексті?
— Які дива
спостерігала Тетянка з татом, пливучи в човні?
— Як тато
називав зайчика? Чому саме так?
7. Гра «Упіймай помилку».
(Вчитель читає речення з тексту, припускаючись помилок, а учні плещуть у
долоні, коли їх чують.)
8. Гра «Дуель» (робота в парі).
(Учні в швидкому темпі ставлять запитання один одному.)
9. Гра «Слідопити».
(Один з учнів читає початок речення, а решта — повинні знайти все речення і дочитати його до
кінця.)
10. Складання «павутинки».
VI. Підсумок уроку.
Гра «Продовж речення».
— На уроці мені найбільше
сподобалося…
— Я вчився…
— Я дізнався…
— Мені б хотілося ще…
VII. Домашнє завдання.
Виразно читати оповідання, придумати продовження.
Немає коментарів:
Дописати коментар