Метод проектів: досвід використання

      Тема. Не зривай первоцвітів!

Мета: поглибити знання учнів про дикорослі ранньоквітучі квіти; з’ясувати, чому вони занесені до Червоної книги; розвивати мовлення, уяву, творчість, спостережливість, вміння робити висновки, відстоювати свою думку, презентувати свої дослідження; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї, до квітучих усмішок рідної землі – первоцвітів.

Обладнання: ілюстрації ранньоквітучих квітів, дитячі малюнки, аплікації «Первоцвіти», «Червона книга України»

Проведена робота

Читання. Прочитали легенди про первоцвіти

Українська мова. Писали малюнкові та фотодиктанти з назвами ранньоквітучих квітів..

Образотворче мистецтво. Знайомилися з творчістю художників, виконували композицію «Весняні квіти»

Трудове навчання. Виготовлення аплікації «Первоцвіти»

Уся проведена робота була підпорядкована вихованню дбайливого громадянина України.

Хід уроку

1. Організація початку уроку.

Як навкруг чудес багато,

В лісі, в полі, на лугах!

Поспішімо їх пізнати,

Щоб природу шанувать!

2. Повідомлення теми та мети уроку.

– Мені наснився дивний сон. Снилась ніжна, співуча, тепла, сонячна, різнокольорова…(весна). В цьому році вона забарилась. Усі давно чекали на неї. І тільки ранні квіти не боялися ні снігу, ні морозу. Вони сміливо тягнулися до лагідних промінчиків сонечка і зустрічали весну. Їхня краса здатна зачарувати людину.

– Сьогодні ми підведемо підсумки зробленої роботи, і наш урок присвятимо першим весняним квітам.

3. Подорож сторінками проекту.

1.          Вступне слово.

Вчитель. – Які ж рослини називають первоцвітами?

Ще весна тільки на порозі, а природа вже пробуджується. Первоцвіти – це рослини, які починають квітнути ще наприкінці зими. З першим потеплінням вони стрімко викидають свої квітконосні пагони. Ці рослини першими зустрічають весну і тішать нас своєю красою.

Пролісок постукав їжачку в віконце:

– Прокидайся, соньку, вже пригріло сонце.

Завітав підсніжник в їжачкову хатку:

– Вже усі весняну роблять фіззарядку.

– Зачекайте хвильку, – чути сонне з ґанку,

– ще одна лишилась в мами колисанка.

(Л.Вознюк)

Ні сніг, ні морози не знищують ці добре пристосовані рослини. Але люди – їхній справжній ворог. Перше, що хочеться зробити із цим дивом, – підійти і зірвати. Хочеться створити весняний настрій вдома. Мати букетик первоцвітів на підвіконні чи столі. Він служить маленьким нагадуванням весни. Ми не замислюємося, якої непоправної шкоди завдає природі наша примха. Ми насолоджуємося прекрасною миттю. Зірвемо кілька квіточок, зберемо букетик. Поставимо у вазу. А через декілька днів викинемо його на смітник. То яка з цього користь?

За короткий термін весняні квіти мають вирости, відцвісти, утворити насіння, зробити запас поживних речовин. Якщо ми зриваємо первоцвіт, він не може утворити насіння. Наступного року не знайдемо цю рослину там, де зірвали. Вона буде квітнути не раніше ніж через 7 років. Так з кожним роком первоцвітів стає менше!

2.           Читання віршів про первоцвіти.

3.           Робота над загадками.

(У кожної групи на столах загадки. Керівник групи загадує загадки)

***

Я перший розквітаю серед гаю,

І білий, наче сніг, я колір маю.

Хто я? Відгадайте! Ви мене не ображайте,

Не зривайте, не топчіть,

Хочу довго-довго жить. Хто я?

(Підсніжник)

***

Я – перша квіточка весни, небесний,

Ніжний цвіт.

Я пережив зимові сни і знов

Родивсь на світ.

У мене очі голубі, росту між кленів і дубів.

(Пролісок)

***

А я – квітка синя і вродлива,

Завжди у колі друзів, не сама.

Хоч скромна дуже і сором’язлива,

Та кажуть, запахущої нема!

(Фіалка)

***

Квітне – веснує земля,

Мною квітують поля,

Ідіть, люди, мене топтать,

Щоб на той рік діждать.

(Ряст)

4.           Фізкультхвилинка.

1)           Якщо ти не збираєш великих букетів квітів, сплесни у долоні над головою.

2)           Якщо ти ніколи не залишаєш сміття у лісі, на березі річки – тупни ногами.

3)           Якщо ти хочеш більше знати про природу навколо себе, то підніми руки.

4)           Якщо ти підібрав приблудне кошеня, собачку, або допоміг іншим чином якійсь тварині – простягни руки вперед.

5)           Якщо ти переконаний, що треба кожній людині піклуватися про природу, все живе – простягни руки своїм сусідам, візьми їх за руки. Ось так, як ви дружно взялися за руки, ми будемо єдині у прагненні зберегти нашу природу.

5.           Розповідь легенд про квіти.

Вчитель. Що означають квіти у житті?

Вони нас вчать любові й доброті,

Вони дають наснагу і натхнення,

Вони дарують радість сьогодення!

– Як з’явились первоцвіти і чому вони так називаються, нам розкажуть легенди.

(Діти розказують підготовлені легенди)

ПІДСНІЖНИК

Коли Бог вигнав Єву з раю, падав сніг, було дуже холодно і вона, стривожена і засмучена, йшла гаєм. Чорний ворон над нею кряче, а вона ось - ось заплаче. Щоб Єву розвеселити і надію подати, вирішили декілька милосердних сніжинок її зігріти й красою зачарувати. Вони з легеньких сніжинок - пушинок у ніжні квіточки перетворилися. Єва на них дивилася, милувалася ними, і від того їй ставало тепло і затишно. Квіти - підсніжники нагадували, що скоро сонечко засяє, усіх теплом приласкає... Тільки треба сподіватися та чекати.

Відтоді підсніжник - це символ надії, нового та неповторного...

Як народився пролісок

Вранці весняне Сонце нарядилося у золоті промінці і пішло гуляти по небу. Воно було дуже гарне. Іноді воно скоса поглядало на землю.

У цей час хазяйнувала на землі Зима. Вона не могла витримати гарячих поглядів Сонця і танула просто на очах. їй дуже хотілося сподобатися красивому весняному Сонцю. Ось і вирішила вона прикрасити себе квіткою. Квітка була блакитною і тендітною. Сонце замилувалося красивою квіткою і ласкаво посміхнулося. Зима помітила цю посмішку і всю землю усипала квітами. Сонце простягло свої промінчики до квітів і вони стали іще красивішими.

Відтоді кожного року, коли Зима починає плакати, а на небі радісно посміхається Сонце, з-під снігу з’являються ніжні блакитні квіти - проліски. Це означає, що йде вже Весна. 

Фіалка

Коли лагідне Сонце та блакитне Небо почали створювати квіти, питалися вони у кожної квітки, коли та бажає квітнути.

Гордовита троянда сказала, що хоче бути княгинею літа.

– Добре, будеш ти нею, - відповіло Сонце. І з того часу троянди квітнуть усе літо.

– І я хочу бути княгинею літа, - просить півонія.

– Ні, - відмовило Сонце, у літа вже є княгиня. Ти будеш княгинею весни.

Добра айстра побажала тішити та радувати людей якнайдовше.

– Гаразд, будеш квітнути аж до зими.

Таким чином, Сонце і Небо розподілили між квітами час, коли їм квітнути.

Тільки скромна фіалка сховалася між листям й не мала відваги висловити своє бажання. Але Сонце побачило її й запитало, коли та бажає цвісти.

– Коли це твоя воля, Сонце, дозволь мені вкриватися цвітом тоді, коли в тебе буде найбільша радість.

– Отже, ти цвістимеш на самому початку весни, коли я прокидаюся від зимового сну і сяю у небі на повну силу.

Кожного року вкриває Сонце фіалку в час свого пробудження від зимового сну дрібненькими квіточками. Вони так чарівно пахнуть, що всі люди полюбили її і з утіхою знаходять красуню у затінку.

Ряст

В одному пралісі жила відьма. За ніч вона намотається на мітлі, а вдосвіта повертається до своєї хатини, щоб заховатися від людських очей і відпочити. Лишень задрімає, вже півень починає кукурікати і спати відьмі не дає.

Розсердилася вона на півня та й перетворила його на квітку рясту, яка й дещо схожа своєю формою на голову півня.

6.           Сторінками «Червоної книги».

З кожним роком під впливом діяльності людини все більше видів зникає з лиця землі. Тому постала необхідність скласти списки тварин і рослин, яких залишилося дуже мало, щоб зберегти їх від знищення.

У 1980 році було створено «Червону книгу України». Червоний колір – це колір попередження, сигнал тривоги: бережіть, не допустіть їх знищення.

«Червона книга України» – це «книга скарг природи». Це «книга тривоги і надії».

Щорічно за лютий – березень в Україні людина знищує близько 20 мільйонів первоцвітів. Тому всі первоцвіти занесені до «Червоної книги України».

Запам’ятайте слова:

Я квітку лісову не стану рвати,

Її додому я не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати

І не попити ранками росу!

Пам’ятайте:

Первоцвіти мають і естетичне, і практичне значення. Перші весняні квіти радують око людини. Бджоли, джмелі, метелики збирають їх нектар і пилок. Мурашки з’їдають частину насіння. Первоцвіти лікують і їх, і нас.

7.           Виставка малюнків «Весняні квіти».

8.           Складання пам’ятки для учнів.

4. Домашнє завдання.

– Прочитати пам’ятку рідним та знайомим.

– Скласти вірш або казку про первоцвіти.

   5. Підсумок роботи над проектом.

– Чи цікаво було працювати над проектом, досліджувати дива нашої природи?

– Яка головна ідея цього проекту?

–                       Ми закінчили роботу над проектом, але не завершуємо цієї теми, а й далі будемо спостерігати, шанувати й оберігати природу. Запам’ятайте, що найкраща та квітка, яка зростає у природному середовищі. Помилуйтеся їхніми пахучими голівками, поговоріть з ними. Ви почуєте і їх голос: «Спасибі тобі, друже, що ти любиш нас і не вкорочуєш наше життя. Ми будемо кожен рік дарувати тобі нашу красу».

–                        Отже, дорогі діти,

Не зривайте первоцвіти,

Помилуйтеся на квіти.

Той, хто робить з них букети,

Знищує життя Планети.

  

Тема. Лісова аптека

Мета: збагатити знання учнів про лікарські рослини України; ознайомити з правилами заготівлі лікарських рослин, умовами і термінами сушіння  та зберігання; охарактеризувати окремі види лікарських рослин; розвивати мислення, увагу, спостережливість, уміння аналізувати, робити висновки; виховувати любов та бережне ставлення до природи.

Обладнання: ілюстрації, дитячі малюнки

План

1. Правила збору лікарських рослин.

2. Умови і терміни сушіння рослин.

3. Зберігання лікарських трав.

4. Загальна характеристика окремих видів лікарських рослин.

Завдання проекту

Знати: – назви лікарських рослин нашої місцевості;

–  правила збору лікарських рослин;

–  умови і терміни сушіння рослин;

–  оптимальні умови зберігання лікарських трав;

– лікарські властивості окремих видів рослин.

Вміти:  –  впізнавати лікарські рослини та збирати їх;

–  складати розповіді про них, доступні для дітей дошкільного віку;

– застосовувати сучасні досягнення народної медицини  на практиці.

Хід уроку

1. Організація початку уроку.

- Давайте закриємо очі і про себе промовимо: Наше заняття сьогодні буде продуктивним, я буду активною, вдумливою, спостережливою,  щоб отримати максимум знань, необхідних для життя. А тепер відкрили очі і поглянули направо – посміхнулись, наліво - посміхнулись і побажали всім успіху.

2. Повідомлення теми та мети уроку.

- Прослухайте вірш.

Аптека зелена,
Зелена аптека!
Від тебе й від мене
Вона недалеко.
Зелена аптека
Лежить навкруги,
Зелені горби
І зелені луги,
Зелені сади, і ліси, і поля,—
Уся наша рідна, квітуча земля!
Зелена аптека — це трави і квіти,
Що в кошик збирають дорослі і діти.
Зелена аптека, що бачим навкруг,—
Це наш помічник і хороший друг!
Зелену аптеку слід кожному знати:
Крушина, фіалка,
Конвалія, м’ята,
Вільха, деревій, бузина і чорниці,
Черемха і пижмо,
Шипшина й суниці.

- Що таке лісова аптека?

     Ми продовжуємо вивчати природу України.  І сьогодні поговоримо про рослини, які за певних умов можуть впливати на організм людини чи тварини, ваблять нас своїми нерозгаданими таємницями і оточують нас повсюди.

- Як ви вважаєте, що це за рослини? (Лікарські рослини)

Тож і тема сьогоднішнього уроку «Лісова аптека».

Нас лікують лікарі.

Є в аптеці ліки.

А якщо хто захворів

Із звіряток диких?

Чим хворобу лікувати?

Де у лісі ліки взяти?

Та всі звірі знають суть,

В лісі ліки скрізь ростуть!

     Сьогодні ми будемо працювати відповідно до плану ( ознайомтесь з ним ) та у співробітництві з вами.

Дивлячись на план,  визначимо, які знання і уміння повинні сформуватись на кінець уроку (читаємо).

     До сьогоднішнього уроку готувалась не лише я, а  і ви мали індивідуальні завдання. Тому деякі з вас будуть виступати  в ролі інформаторів, повідомлятимуть цікаву інформацію про лікарські рослини. Інші будуть виступати в ролі лікарів, пояснюючи лікувальні властивості певних рослин. А також ми оберемо  психолога, який стежитиме за емоціями групи в цілому, за їх злагодженою роботою , за настроєм і підготовкою учнів.

3. Подорож сторінками проекту.

     1. Вступне слово вчителя.

— Вам відомо багато рослин, серед них є ті, які називають лікарськими. Вони допомагають людині боротися із хворобами, бо мають лікувальні властивості. Ліс був першою «аптекою», до якої люди з давніх часів йшли по ліки.

- Які рослини є лікарськими?

     Лі́карські росли́ни — це широка група рослин, які є сировиною для отримання засобів, що використовуються в народній медицині.

     Світ рослин - найбільше диво природи, царство краси і наше цілюще багатство.

З глибокої давнини людина використовувала природні блага рослинного світу і як джерело свого прожитку, і для полегшення своїх недуг. Спостережливість і народна мудрість заклали основу вживання рослин в лікуванні людини спочатку з місцевої флори, а в ході суспільного розвитку і налагодження торгівельних стосунків - практично зі всієї земної кулі. Обмін знаннями дозволив людині створити вельми значний арсенал лікарських засобів.

     З незапам'ятних часів людина використовувала лікарські трави для лікування самих різних захворювань. Рослини неодноразово прославлялися, навіть у віршованій формі. Наприклад, поема X століття «Одо з Мена» описує лікувальні властивості більше 100 лікувальних рослин. Лікувальні трави також згадувалися у різних філософів.

     Всесвітньо відомий також і вислів середньовічного ученого, філософа і лікаря Авіценни: «Три зброї є у лікаря: слово, рослина, ніж».

 – Як ви це розумієте? А чому на вашу думку така послідовність?

     Ще в часи Київської Русі особливої популярності зажив серед простого народу рукописний трактат лікування травами, що його уклала онука Володимира Мономаха Євпраксія. Використавши багатий народний досвід, вона узагальнила найдоцільніші рецепти, що ними послуговувалися люди.

      У нас на Україні теж багато уваги приділялось рослинам лікарям. Колись існувало багато повір’їв, зв’язаних з лікарськими рослинами. Наприклад, люди вірили, що тільки казкові красуні – дівчата, які ходять по горах, знають про лікувальну силу кожної рослини і передають “секрети” лікування лише ворожбитам. Якщо секрет стане загальновідомим, рослина втратить свою цілющу силу. Людей, які знаються на цілющих травах, дуже поважали в Україні, адже вони повертали людям найдорожчий скарб – здоров’я.

     За легендою, коли Бог вигнав за гріх Адама і Єву з раю, то сказав: “Якщо ви такі неслухняні й розумніші за мене, самі й лікуйтеся від недуг”. І розсипав на землю насіння різних цілющих трав. І відшукують люди цілющі трави для зцілення від недуг.

     Здавна на Україні 23 травня – день Святого Апостола Симона Зілота в народній традиції є днем, коли наші чарівниці йдуть у ліс збирати зілля, що його називають: “Симонове зело”. Підійшовши до рослини, ставали до схід сонця, хрестилися з молитвою, а потім оберталися на захід, виривали рослину .

     2. Ознайомлення з правилами заготівлі лікарських рослин.

Правила заготівлі лікарських рослин

     У різних частинах лікарських рослин, залежно від їхньої функції і будови, а також стадії розвитку, накопичуються неоднакові за якостями і в різній кількості діючі речовини: одні — найбільше в корінні, бульбах, цибулинах; другі — у стеблі, листях; треті — в корі; четверті — у квітках, плодах чи насінні. У зв'язку з цим заготовляють окремі частини рослин і в певні періоди їхнього життя. Авіценна свого часу висловлював такі міркування щодо збирання і заготівлі лікарських рослин: «Квіти варто збирати після повного розкриття, але до того як вони зав'януть і обсиплються. Стебла рекомендується збирати, коли вони досягли зрілості і ще не почали в'янути та морщитись. Що ж до плодів, то їх зривають після того, як вони цілком достигають, але раніше, ніж будуть готові впасти».

     Це говорить про те, що збирати рослини треба в той період, коли вона має максимальну кількість діючих речовин. Кращим часом для збору є  період з 8 год. ранку до 17 год. вечора.  

     Бруньки збираємо рано навесні, коли набубнявіли, але ще не розпустились.

Кору збирають у квітні  - травні,  коли по корі до бруньок проходить вода з розчиненими в ній органічними речовинами. В цей період вона легко відшаровується.

     Листки  збирають переважно  до або під час цвітіння рослини, за винятком тих рослин , листки яких з'являються  після цвітіння. Зривають нижні листки, а верхні залишають, щоб не зашкодили цвітінню і плодоношенню рослин.

Квітки, суцвіття збирають  на  початку цвітіння, зриваючи руками або зрізуючи ножицями. Укладають нещільно в невелику тару і одразу сушать.

Плоди і насіння  збирають повністю достиглими і після досушування очищають від сторонніх домішок та пилу на спеціальних віялках.

     Корені, кореневища, бульби, цибулини збирають наприкінці вегетативного розвитку рослин , коли наземні частини в’януть. Заготівельник лікарських рослин в першу чергу повинен пам’ятати: зібрану сировину не можна довго залишати у тарі. Там вона стискається і само нагрівається в результаті випаровування при диханні не відмерлих частин рослин.

     Зараз ви ознайомитесь з основними умовами і термінами сушіння. Уважно послухайте, і визначте спільне у сушінні всіх лікарських рослин.

     3. Ознайомлення з особливостями зберігання лікарських рослин.

- Чому слід при сушінні рослини розстилати тонким шаром?

Особливості зберігання лікарських рослин

     Лікарські рослини містять комплекс різноманітних природних речовин. Кількісна перевага деяких з них в рослині передбачає особливі умови зберігання лікарської рослинної сировини.

     Лікарська рослинна сировина повинна зберігатися в сухому, добре вентильованому приміщенні (зоні), в чистій сухій, без сторонніх запахів та однорідній для кожної партії сировині тарі, в аптеках - в скляній, металічній: в ящиках з кришкою; на складах (базах) - в паках, мішках паперових багатошарових або з текстилю, ящиках. Для пакування фасованої лікарської рослинної сировини використовуються пачки картонні, пакети поліетиленові, паперові, обгортки паперові, контурні чарункові упаковки відповідно до вимог, визначених виробником.

     Лікарську рослинну сировину, яка містить ефірні олії, зберігають ізольовано в добре запакованій тарі в закритій шафі.

     Деякі гігроскопічні трави, листя та плоди  необхідно зберігати в скляній або металевій тарі герметично закупореній і, за необхідності, залитій парафіном (наприклад, листя наперстянки та інші).

     Отруйну та сильнодіючу лікарську рослинну сировину зберігають в окремому приміщенні або в окремій шафі під замком.

     Лікарську рослинну сировину у вигляді готових лікарських форм (збори, брикети, фільтр-пакети тощо) зберігають в заводській упаковці окремо за найменуваннями, при температурі та відносній вологості, що вказана на упаковці або в листку-вкладишу, дотримуючись загальних правил зберігання готових лікарських засобів.

     4. Повідомлення про лікарські рослини рідного краю.

     В народній медицині використовуються тільки в Україні понад 200 лікарських рослин, а в науковій – значно менше. Тому в останні роки багато уваги звертають науковці, фітотерапевти, лікарі вивченню багатого тисячолітнього досвіду нашого народу, збираючи в народних знавців, цілителів відомості про лікування травами. Перевага трав над хімічними препаратами в тому, що при високій ефективності лікування вони не дають побічного негативного впливу на організм.

     Лікарськими властивостями наділені не лише трав'янисті рослини, а й дерева, кущі. Коли ми з вами розглядали рослини лісу, то говорили про очисні, зволожуючі властивості сосен і лісу в цілому. А сьогодні я б хотіла зупинитись на цілющих властивостях цього дерева. Тож зараз ми надамо слово інформатору і він нагадає нам чим цікаве це дерево.

Інформатор. З лікувальною метою застосовують бруньки сосни лісової. Їх збирають ранньою весною, коли на  них ще не  розпускаються верхівкові лусочки. Препарати сосни звичайної використовують як відхаркувальні сечогінні та дезінфікуючі засоби. Сосновий дьоготь застосовують для лікування екзем, корости, лишаю. Дуже ефективним є відвар  соснових бруньок.

Психолог. Цілющі властивості сосни справді чудодійні. Сосна - дерево людей, які народилися взимку, у другій її половині та влітку - в серпні. Отже, якщо сосна - ваше дерево, відчувши втому, занедужавши, притуліться до неї, попросіть сили та здоров’я. І дерево передасть вам енергію, зміцнить вас. Чим більше животворної сили віддає сосна, то більше бере її від сонця. Ванни із соснової хвої заспокоюють нервову систему

Лікар. Не тільки біополе сосни лікує людину - цілющі її бруньки, насіння, хвоя, живиця., а з бруньок - корисні для лікування нашкірних захворювань. Якщо у когось заболіли зуби - знову ж таки зверталися до сосни: відваром із бруньок полоскали рот. Соснові полоскання допомагали також вилікувати ангіну.

     Корисна для здоров’я і живиця (в народі кажуть - кров сосни). Із живиці виготовляють скипидар. Коли людина сильно кашляє і не допомагають жодні ліки, беруть очищений скипидар і втирають у груди, після чого хвору людину добре вкутують. Вранці людина вже здорова. Скипидар застосовують у різних сумішах, додають до мазей, використовують як знеболююче.

Мабуть, усім вам відома мазь “Вишневського”. То, можливо, вона і є такою цілющою, бо до складу її входить дьоготь із сосни.

- На сьогоднішній день досить актуальним є лікування ароматами. Один з ароматів, що використовують для дітей – це сосновий.

     Так як ми сьогодні звертаємось з вами до витоків народної мудрості, то давайте пригадаємо, чому віночок називали "Знахарем душі" ? Тому що це був своєрідний оберіг і оберігав від головної болі, зберігав волосся. Кожна квітка лікарська. В центрі віночка калина – символ дівочої вроди, краси.

З кущем калини ми вже знайомились.

 – Що ви можете розказати про цей кущ?

Інформатор. В Україні колись не знали, що таке родзинки, їх заміняла калина. Не знали, що таке вітаміни, проте знали, що є калина з цукром, яка лікувала чимало хвороб. Вона дуже добре заспокоювала нервову систему при нервовому збудженні, лікувала гіпертонічні загострення, спазми у судинах. Її використовували не тільки для лікування, а й для профілактики найрізноманітніших захворювань. Лікарське значення має кора. Кору калини застосовують як кровоспинний засіб.

     Варені з медом плоди калини їли при кашлі, охриплості, при задишці. Калина допомагала і при хворобах печінки, при жовтяниці.

     Сік із плодів калини давали онкологічним хворим. У народній медицині завжди вважали, що систематичне вживання плодів калини поліпшує самопочуття хворих на злоякісні пухлини і особливо, коли це стосується органів травлення.

-У народі говорять «Без верби і калини нема України». А чи має верба такі ж цілющі властивості, як калина?

Інформатор. Наші предки, шануючи вербу як святе дерево, широко застосовували її у медицині. Навіть уявити важко, від якої хвороби не допомагала верба. Використовували бруньки, гілки, листя і особливо кору, відвар якої має знеболюючі заспокійливі, протизапальні, жарознижувальні, потогінні, властивості.

     При яких же захворюваннях вживали відвар? При головному болю, різних формах неврозу, ревматизмі, простудних захворюваннях. Допомагала верба при розладах шлунково – кишкового тракту, отруєннях, інфекційних захворюваннях, кровотечах.

     Зовнішньо відвар кори використовували для полоскань при різних запальних процесах ротової порожнини, носоглотки та горла. Промивали ним рани й виразки. Із відвару кори робили ванни для ніг, використовували навіть від облисіння та пітливості. Та про що говорити – верба завжди була під рукою і, головне, діяла добре, рятуючи і дітей, і дорослих від недуг. Саме з вербової кори в першій половині XIX століття було добуто саліцилову кислоту, або аспірин.

Відвар з кори верби – один із добре випробуваних лікувальних засобів і сьогодні.

- Яка рослина приваблює нас своїм ароматом? У неї пахнуть не лише квіточки, а й листя? ( чорнобривці )

     Українці гостинно прийняли цю золотаву квітку, тільки-но вона, подолавши чималий шлях з Мексики, примандрувала на нашу землю.

Полюбився чорнобривець не лише через буйне цвітіння і запах, а й тому, що українці виявили його лікувальні властивості.

Інформатор. Перевірки та випробування довели його жовчогінну дію, показали, що застосування навіть незначної дози рослини посилює сечовиділення. Отже, чорнобривець допоможе лікувати печінку та нирки, у разі запальних процесів - усуне біль.

     Чорнобривці знижують рівень глюкози в крові.

Окрім того, виявилося, що настій із чорнобривців поліпшує обмін речовин. На початковій стадії цукрового діабету чорнобривці здатні знизити рівень глюкози в крові, позитивно діють на підшлункову залозу.

     У разі інших захворювань, що виникають унаслідок ураження підшлункової залози і порушення обміну речовин .

     Наші бабусі, особливо в селах, коли хімічні таблетки ще не мали особливої популярності, застосовували чорнобривці як ефективний потогінний засіб, що рятував у разі застудних захворювань.

     Надзвичайно корисні ванни з чорнобривців у поєднанні з іншими рослинами. Скажімо, з ромашкою, чередою, чебрецем, кропивою. Всі рослини беремо в рівних пропорціях. Подрібнюємо, змішуємо.

     До речі, українці завжди купали маленьких дітей, особливо хлопчиків, у чорнобривцях, аби були красивими і сміливими.

- Досить часто діти зустрічаються з іншою лікарською рослиною, але бояться її, вважають непотрібним бур'яном. Що це за рослина?

(Це кропива дводомна, кропива жалка.)

Інформатор. Кропива поширена на всій земній кулі рослина родини кропивових; її волоски завдяки наявності мурашиної кислоти мають жалкі властивості.

     Проте кропива не лише пекучий бур’ян. Це ще й лікарська рослина, багато на вітаміни, , крохмаль і, навіть, жири. Тобто, за вмістом поживних речовин кропива не поступається, скажімо, зеленому горошку, квасолі чи капусті. З молодого листя і пагонів цієї рослини готують салати, варять зелений борщ, - треба лише ошпарити кропиву кип’ятком та подрібнити. 

     Навесні, коли з’являється молода кропива, зимової втоми та безсилля можна більше не боятися. Про це з давніх-давен знали наші предки. Кажуть, тому, хто носить кропиву при собі, вона дарує хоробрість. А ще наші пращури приписували соку кропиви таку властивість: якщо натерти ним руки і вилити залишки у воду, то можна наловити багато риби руками.

Здавна бабусі використовували траву кропиви для кращого зберігання м’ясних і рибних продуктів. Перекладені свіжим листям кропиви, вони довше не втрачали своїх якостей, не псувалися мухами та їх личинками. Насінням кропиви, звареним у вині, лікували запалення легенів. Товчене листя прикладали до ран і виразок.

- Чому говорять є вдома кропива – то й голова красива?

  Лікар. А з молодого листя кропиви готують настій, який є чудовим засобом проти випадіння волосся та лупи.

  Інформатор. Цій «пекучій лакувальниці» присвячено одну з найпоетичніших казок Андерсена «Дикі лебеді». За словами доброї чарівниці, принцеса Ельза могла тільки одним способом врятувати своїх братів, перетворених на лебедів, - сплести для них кольчуги із стебел кропиви.

За слов’янськими переказами, на кропиву перетворилася зла сестра.

А ще вважалося, що кропива має силу проти відьом і чаклунів. В ніч напередодні Зелених свят по садибі розкидали кропиву, аби відлякувати нечисть, яка в цей час вештається двором.

     5. Читання оповідання Б. Вовка «Зелена аптека».

     Мишко з дідусем мало не щодня бувають у лісі. Дідусь тут як удома. Усе знає. Де треба шукати ягоди. Де ховаються гриби. Добре знається на травах і квітах. Якось сказав дідусь, що ліс — то зелена аптека. І цим дуже здивував Мишка. Зелена аптека? Чому це ліс — аптека? А дідусь усміхнувся та й мовив:
— Почекай, онучку, побачиш чому. Йдуть вони лісом навесні — квітнуть конвалії. Дід і каже:
— Приглянься-но, Михайлику, до цієї квітки. Гарненька. Духмяна. Та ще й цілюща. З неї ліки готують. Для тих, у кого серце хворе. Ідуть лісовою стежкою дідусь з онуком улітку.
— Придивляйся до квіток, до трав, онучку, придивляйся. Бачиш, деревій цвіте, а отам, де метелик, лісові калачики. Великої цілющої сили й ці квіти. Ось на краєчку стежки помітили листя подорожника. Дід зупиняє онука:
— Обережніше ступай, Мишко, та запам’ятай: ця рослина до стежок і доріг тулиться. Тому й зветься подорожником. Непоказний він, а людині справжній друг. Знадобиться зупинити кров, загоїти рану — стане подорожник у пригоді. Бачиш, як багато цілющих трав, квітів у лісі? Тепер розумієш, чому називають ліс зеленою аптекою?

— Про які цілющі рослини ви дізналися?

     6. Робота над загадками про лікарські рослини.

Стоять на галявині сестрички
Золотії очі, білі косички. (Ромашка)

Як припустить теплий дощик,
Я згорнусь в зелений кошик.
А коли година гожа,
Я на сонце в небі схожа. (Кульбаба)

Викупана в сонечку
Стоїть собі донечка.
Бджоли сонячний медок
Дістають з її квіток. (Липа)

Що то за рослина,
Що вбиває звіра? (Звіробій)


Розкажу я вам до діла:
Жовтий сік у цього зілля
І квітки — жовтогарячі,
Має він таку задачу:
Рани людям лікувать
Всі про це повинні знать. (Чистотіл)

Стоїть, коливається,
Головою величається,
А торкнеш — кусається. (Кропива)

Лікує хвороби шлунка, кашель, гоїть рани
Листячко довгасте з жилками-нитками
Можеш ти прикласти до своєї рани.
Вздовж доріг, стежинок я люблю рости,
Скрізь мене побачиш, де крокуєш ти. (Подорожник)

     7. Аналіз проблемних ситуацій. 

- Уявіть, що ви лікарі. Пропишіть для пацієнта ліки чи надайте рекомендацію (чай, компрес, полоскання тощо), використовуючи знання, отримані на сьогоднішньому уроці.

Ситуація 1: у пацієнта висока температура.

Ситуація 2: при чищенні зубів виступає кров з ясен.

Ситуація 3: хворий сильно кашляє.

Ситуація 4: ваша мама скаржиться на те, що в неї на роботі всі починають хворіти і, взагалі, очікується епідемія грипу.

Ситуація 5: під час екскурсії твій друг упав і забив колін

     8. Виставка малюнків лікарських рослин.

5. Домашнє завдання.

Дібрати вірші про лікарські рослини.

4. Підсумок роботи над проектом .

Інтерактивна технологія «Мікрофон»

— Яка робота на уроці була тобі більше до вподоби?

— Який цікавий факт тебе здивував?

— Які рослини називають лікарськими?

— Які лікарські рослини ви запам’ятали?

Тема. Видатні українці.

Мета: поглибити знання учнів про нашу державу Україну, про її славетних синів та дочок; формувати національну свідомість учнів; розвивати пізнавальні інтереси; виховувати любов до рідної Батьківщини, до її історичного минулого і сучасного.

Обладнання: карта України, державна символіка, портрети видатних українців, ілюстрації, репродукції картин К. Білокур, музика М. Березовського

Проведена робота

Читання. Опрацювали твори В. Сосюри «Як не любити той край...», Д.Чередниченка «Рідні краєвиди».

Українська мова. Складали і писали речення про відомих українців. Закріпили правило вживання великої літери в словах.

Я і Україна. Опрацювали статтю «Україна - незалежна держава. Громадяни України».

Образотворче мистецтво. Знайомилися з творчістю української художниці К. Білокур. Розглядали репродукції її картин.

Музика. Захоплювалися слуханням творів М. Березовського «Сонати для скрипки і чембало».

Хід уроку

1. Організація початку уроку.

Дзвоник нас усіх покликав,

Бо для праці час настав.

Тож, і ми часу не гаймо

І за парти всі сідаймо.

 2. Повідомлення теми та мети уроку.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

-      Про яку святиню говориться у вірші? Складіть слово з великих букв.

-      Тож, напевно, ви здогадались, про що буде йти мова на нашому уроці?

-      Протягом двох тижнів ми з вами працювали над проектом «Славетні українці». Сьогодні ми проведемо підсумки зробленої роботи. Учні будуть презентувати свої доробки.

3. Подорож сторінками проекту.

1.                Вступне слово вчителя.

Україна наша рідна земля. Ми називаємо Україну нашою Батьківщиною, тому що тут народжувалися, жили й помирали батьки, діди й прадіди наших батьків. Це велика прекрасна країна. Вона має високі Карпати та мальовничі Кримські гори. Її найбільша річка Дніпро тече через усю Україну і впадає в Чорне море. В українських річках та на озерах багато риби. В її надрах є кам’яне вугілля, залізо, нафта, сіль. Найбільші міста України: Київ, Львів, Харків, Одеса. Але славна наша Батьківщина не тільки своїми містами, річками, горами, степами й лісами. Славна вона своїм працьовитим, сильним, хоробрим народом - українцями, що завжди відважно боронили свою Батьківщину від ворогів і прославляли її в своїх піснях, музичних творах, літературі та інших жанрах.

2.       Подорож у світ літератури.

   Щодня благаю я Христа

Аби не знала ти руїни.

     ... Тебе не вигадав Тарас –

    Завжди була ти, Україно!

- Про якого Тараса йде мова?- Так, це Тарас Григорович Шевченко, який на весь світ прославив свою рідну землю з її

мальовничою природою, який у своїх віршах закликав народ до боротьби за кращу долю.

(Виступ учня про Т.Г. Шевченка)

-            Яких ще славетних дочок та синів України ви знаєте, які оспівували свій край у творах художньої літератури?

3.                     Подорож у світ образотворчого мистецтва.

-          Ще в найдавніші часи люди намагалися прикрасити предмети побуту, своє житло, зробити їх неповторними, особливими...

Погляньте на ці репродукції картин. Яке буйство квітів! Які кольори! Це все створила на своїх полотнах відома українська художниця Катерина Білокур.

(Розповідь учня про К. Білокур)

4.                     Подорож у світ музики.

-         Хіба можна не любити безмежні українські поля пшениці, верби над річкою, калину біля криниці, мальви під вікнами і українську пісню та музику. Який народ ще так співає та грає!

-       Яких відомих музикантів-українців и знаєте?

-        А їх музичні твори!

(Розповідь учня про М. Березовського)

-       Які українські народні пісні ви знаєте?

-        Які з них у вас співають вдома?

5 .Подорож у світ кінематографії.

-          У чому секрет людей, котрі зостаються в серцях інших на довгі десятиліття? Певно, в тому, що вони мали сили творити і жити чесно - завжди, за будь-яких обставин. Саме до таких людей можна віднести видатного українського актора театру і кіно, кінорежисера , сценариста, Народного артиста України Леоніда Бикова.

(Розповідь учня про Л. Бикова)

-            Серед відомих кінематографістів ще є українці. Це відомий режисер Олександр Довженко, який був класиком світового кінематографу, видатним письменником, художником.

6.                     Подорож у світ мостобудування.

-           Становлення та розвиток школи мостобудування нерозривно пов’язані з ім’ям видатного українського вченого Євгена Патона, який все своє довге життя займається вкрай необхідною людям справою - будує мости та невтомно удосконалює науку і мистецтво їхнього зведення.

(Доповідь про Є.Патона)

7.                     Подорож у світ театру.

-             Театр... Ось де справжнє мистецтво. Той, хто бачив гру українських акторів, зберіг світлу пам’ять на все життя. Такі українські актори, як Кропивницький, Заньковецька, Саксаганський, Садовський - блискуча плеяда майстрів української сцени - ввійшли золотими літерами на скрижалі історії світового мистецтва.

(Розповідь про М. Заньковецьку)

8.                     Подорож у світ космонавтики.

-            Де тільки не побували українці. Піонером розробки основ космонавтики став механік і винахідник, автор досліджень ракетного польоту у світовий простір, оригінальних ідей у вирішенні проблем міжпланетних подорожей Юрій Васильович Кондратюк.

(Розповідь про Ю. Кондратюка)

9.                     Подорож у світ футболу.

-        Який українець не полюбляє спорт? З давніх-давен наша держава славилась сильними здоровими людьми. Адже спорт - це здоров’я.

-        А хто з вас, діти, захоплюється футболом?

-        А хто вболіває за київську команду «Динамо»?

-       А який видатний футболіст та тренер прославив Київ на весь футбольний світ і на його честь названо стадіон?

(Розповідь учня про В. Лобановського)

10. Подорож у світ історичного минулого.

-              Україна! Як багато почуття вкладено в це слово. Чарівна і велична наша держава, квітучий край, солов’їні гаї, синьоокі ріки та озера. Важка і багатостраждальна історія України.

Дзвін шабель, пісні, походи,

Воля соколина,

Тихі зорі, ясні води –

Моя Україна.

(Розповідь про Б. Хмельницького)

-                   Кого ще з видатних українських гетьманів ви знаєте?

-                    

4. Домашнє завдання.

Розказувати своїм рідним та знайомим про відомих українців, про яких вели мову на уроці.

 5. Підсумок роботи над проектом.

-     Чи цікаво було працювати над проектом, дізнаватися про життя славетних українців?

-  Яка головна ідея цього проекту?

Україна - наша рідна Батьківщина. Ми живемо для неї, бо вона наймиліша за все на світі. Нехай ваша любов до держави буде такою, яка оспівана у віршах, піснях, звучить у музиці, показана в кіно, про яку з гордістю говориться в народних прислів’ях та приказках.

Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна!

Ми закінчили роботу над проектом, але не закінчили цієї теми, й далі будемо збагачувати свої знання відомостями про славних дочок і синів нашої неньки України, шанувати й оберігати рідну землю.